Новий держстандарт

НОВИЙ  ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТ
(ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

 Початкова ланка освіти є фундаментом для набуття учнями в майбутньому необхідних знань та формування навичок. Від результативності та ефективності початкової освіти значною мірою залежить якість функціонування середньої і старшої школи. Тому виявлення ключових проблем на етапі молодшої школи сприятиме поліпшенню якості освіти на всіх рівнях навчання.
Щоб навчальна діяльність приносила дитині радість, слід організувати її так, щоб дитина стала активним учасником засвоєння знань. Попередній Державний стандарт передбачав набуття учнями певної системи знань, але він не мав чіткої практичної спрямованості. Саме активне засвоєння знань забезпечить пізнавальний інтерес учнів, задоволення від процесу і результату навчання, психологічний комфорт, відчуття особистісного успіху. На досягнення цієї мети спрямована модернізація змісту початкової освіти.
Ґрунтом якісної освіти є її зміст, визначення якого належить до стратегії державної політики.  Результати навчальних досягнень учнів початкових класів обумовили необхідність поновити зміст Державного стандарту початкової загальної освіти та вдосконалити Базовий навчальний план початкової загальної освіти.
Одним зі шляхів оновлення змісту освіти і узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового навчального простору є орієнтація навчальних програм, складених відповідно до нового Державного стандарту, на набуття ключових компетентностей і на створення ефективних механізмів їх запровадження.
Нова редакція Державного стандарту розкриває значення основних термінів, якими оперують як автори  зазначеного документу, так і автори розроблених за ним навчальних програм. Чітко простежуються позитивні зміни нової редакції документу у його спрямуванні безпосередньо на дитину та її особистість:
забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;
особистісно зорієнтований підхід в навчально-виховному процесі;
формування ключових компетентностей учнів, серед яких особливо виділені загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, інформаційно-комунікаційна;
розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
застосування здоров’язбережувальних технологій;
обов’язкове вивчення іноземної мови з 1 класу;
посилення природничої складової навчання через виокремлення освітньої галузі «Природознавство»;
впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкової школи;
зорієнтованість змісту освіти на соціалізацію особистості молодшого школяра;
передбачення діяльнісної лінії в кожній освітній галузі;
можливість самореалізації учня в процесі опанування практичною складовою освітніх галузей;
поступове впровадження Державного стандарту в практику початкової школи.
За кожною освітньою галуззю чітко визначено її мету та шляхи досягнення передбачених результатів. Аналізуючи шляхи виконання поставлених завдань, можна виділити спільні , які ведуть до гармонійного розвитку особистості дитини:
формування в учнів позитивної мотивації навчання;
формування комунікативних умінь;
соціально-культурний розвиток особистості;
формування вміння вчитися;
 засвоєння елементарних знань з тої чи іншої освітньої галузі;
формування на доступному рівні цілісної картини світу;
оволодіння учнями способами самостійної діяльності.
     Виходячи з названих загальних завдань та орієнтуючись на методичну проблему району, вчителі початкових класів ставлять відповідні проблеми і перед собою. Формування в учнів позитивної мотивації навчання дозволяє полегшити процес навчання школярів у початковій школі та спрямувати їх до подальшої роботи та самовдосконалення у навчальному процесі, розкриває можливості для самореалізації учня за практичною спрямованістю освіти
Формування ключових компетентностей і набуття учнями певного діяльнісного досвіду, передбаченого новим Державним стандартом в різних освітніх галузях, вимагає від учителя творчого підходу до проблеми практичного засвоєння учнями набутих знань та їх застосування у повсякденному житті, у практичній діяльності дитини, розвитку ключових компетенцій учнів.
 Зважаючи на термін початку реалізації нового Державного стандарту (з
1 вересня 2012 року), сьогодні перед учителями постає низка проблем, які вирішувати треба терміново, і не тільки на шкільному рівні. Серед таких проблем варто визначити такі:
забезпечення належного психологічного супроводу маленьких школярів – адже ще і сьогодні далеко не в усіх наших школах працюють психологи, які можуть допомогти вчителю, батькам, учням у подоланні проблем, які виникають у дитини в перший період шкільного життя;
 наявність належних умов для організації навчально-виховного процесу в початковій школі – наповнюваність класів, забезпечення учнів навчальними посібниками, підручниками, дотримання санітарних вимог до шкільних приміщень тощо;
підготовка вчителів початкової школи до реалізації нових завдань , передбачених новим Державним стандартом, до формування ключових і предметних компетентностей учнів у процесі реалізації нових навчальних програм;
підготовка предметників - спеціалістів з іноземної мови та інформатики до викладання в 1-2 класі з урахуванням психологічних особливостей дітей 6-7-річного віку.
Це тільки найболючіші проблеми, з якими зустрічаються і вчителі початкових класів, і адміністрація шкіл, і батьки молодших школярів. Але це далеко не всі проблеми, які потребують термінового розв’язання для успішної реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти.
 З метою вдосконалення організації навчально-виховного процесу в
1 класах загальноосвітніх навчальних закладів МОНмолодьспорту України у 2010/2011 н. р. були проведені перші Всеукраїнські інтернет - збори батьків першокласників, які дозволили побачити проблеми, які існують у початковій школі, та частково шляхи їх усунення. Ці ж збори показали і деякі напрямки роботи початкової школи, які потім було враховано при укладанні нової редакції Державного стандарту початкової освіти (зокрема, введення з
1 класу іноземної мови, ознайомлення молодших школярів з інформаційно-комунікаційними технологіями). Проведення у 2011-2012 н. р. Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!» показало керівникам навчальних закладів та вчителям початкових класів можливості для створення сприятливого середовища для адаптації дитини до навчання.
 Якість освіти набуває сьогодні особливої ваги. Найгострішою ця проблема є в ранньому віці: рівний старт до навчання у школі є запорукою подальших шкільних успіхів та забезпечення держави висококваліфікованими кадрами у майбутньому.
Сучасний учитель школи І ступеня повинен «озброїти» дитину високим рівнем грамотності, навичками критичного мислення, сприяти розвитку її здоров’я і благополуччя, створити умови для розкриття потенціалу кожної дитини. Але тільки спільні зусилля всіх працівників освіти нададуть дітям можливість стати успішними учнями, які отримують задоволення від навчання та досягають у ньому успіхів.



ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ЛЮДИНА І СВІТ»

У новому Держстандарті освітня галузь «Людини і світ» поділяються на дві галузі: «Суспільствознавство» і «Природознавство» у зв’язку з цим змінюється і кількість годин.
 У діючому Держстандарті відводиться
1 клас – 1 година, 2 клас – 1 година, 3 клас – 2 години, 4 клас – 2 години разом 6 годин.
У новому Держстандарті «Природознавсто» з 1 по 4 клас по 2 години. «Суспільствознавство» починається з 3 класу по 1 годині у 3 і 4 класі. 
Всього 10 годин на тиждень.
«Природознавство»
Старий Держстандарт
Новий Держстандарт
4 змістові лінії
7 змістових ліній
«Об’єкти природи»
«Об’єкти природи.»
 відокремлено теми “Світ живої природи” та “Світ неживої природи”
у 1 класі вводиться поняття “гірські породи”, де передбачено ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю
у програмі 3 класу виокремлено розділ “Сонце – джерело енгергії”  (актуалізація значення Сонця як невичерпного джерела енергії, інформація про перетворення сонячної енергії в інші види енергії
у програмі 3 класу назва розділу “Жива природа” змінено на “Рослини, тварини і середовище їх існування”

«Взаємозв’язки у природі»
у 2 класі передбачено ознайомлення  та практичне освоєння гномона
тема “ Кругообіг води у природі” вивчається у 2 класі
Планета Земля.
Земля — планета Сонячної системи
Змістова лінія реалізується у 4 класі темами “Наша адреса у Всесвіті” та “Природа материків та океанів “ (30 годин)
вводиться поняття  “Всесвіт”, “галактика”, “супутники планет”
ознайомлення з зоряним небом та сузір'ями (велика та мала Медведиці, молочний шлях), уявленнями стародавніх людей про Землю та Всесвіт
передбачається застосування вміння складати комп'ютерні презентації, користуватися Інтернетом
Україна
Україна на планеті Земля
у 1 класі вводиться робота з картою, яка передбачає застосування набутих знань на практиці
Рідний край
Рідний край
Охорона і збереження природи
Методи пізнання природи Добавлено вимогу до рівня підготовки учнів – уміти фіксувати результати спостережень і дослідів, користуватися приладами, схемами, таблицями, діаграмами
Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму
Дослідницькі  практикуми мають примітку “Запитай у батьків”, “Запитай у природи”
Орієнтовані на виконання завдань через організацію проектної діяльногсті


«Суспільствознавство»
Старий Держстандарт
Новий Держстандарт
Змістова лінія «Людина як особистість». Вимоги однакові.
                         «Людина серед людей».  Вимоги однакові.
Змістова лінія «Людина. Природа. Суспільство»
«Людина в суспільстві»
У вимогах треба знати права споживача, виявляти інтерес до розв’язання проблем, які впливають на життя місцевих громад і країни в цілому.
Змістова лінія «Культура»
Змістова лінія «Людина і світ»
Змістова лінія, що у чинному Держстандарті називається «Культура» у новому об’єднана у змістових лініях «Людина в суспільстві» і «Людина і світ»



ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МАТЕМАТИКА»

Навантаження збереглося 4 години на тиждень
Змінилася структура вивчення матеріалу.
Введені дві нові змістові лінії: сюжетні задачі та робота з даними
Старий Держстандарт
Новий Держстандарт
Властивості предметів. Лічба. Розміщення предметів у просторі.
Числа. Дії з числами.
       лічба
       натуральні числа. Число нуль.
       звичайні дроби
       арифметичні дії з числами
Числа і дії над ними.
-      натуральні числа. Число нуль. Усна нумерація
-      письмова нумерація натуральних чисел
-      арифметичні дії з числами та нулем.
-      частини. Дроби (розв’язання задач)
-      взаємозв’язок  дій
-      закони та властивості арифметичних дій
-      відношення більше, менше ( на, в)
-      різницеве і кратне порівняння
Величини.
-        довжина. Маса. Місткість. Час. Вартість. Площа
-        групи взаємопов’язаних величин
Числові та буквені вирази
Математичні вирази. Рівності. Нерівності
-        числові вирази
-        вирази із змінною
-        рівності та нерівності
-        рівняння
Рівності. Нерівності. Рівняння.
Сюжетні задачі
-        задача. Структура задачі. Загальні прийоми роботи із задачею
-        прості і складені задачі
Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла.
Просторові відношення. Геометричні фігури
-        просторові відношення
-        геометричні фігури на площині (точка, лінії, відрізок, промінь, кути, многокутники, коло, круг)
-        геометричні фігури у просторі (куб, куля, циліндр, піраміда, конус)
Величини та одиниці вимірювання величин
Робота з даними
- таблиці, схеми, діаграми
Вимоги: мати уявлення про способи подання інформації; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, діаграмах; заносити дані до таблиць; використовувати дані для розв’язання практично зорієнтованих задач; під керівництвом учителя знаходити інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій





ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ»
Кількість годин на тиждень за предметами та курсами  (старий  ДС)

Освітня галузь 
Кількість тижневих годин у класах 
Разом 
Інваріантна складова частина 
Мови і література1 
34 
Кількість годин на тиждень за предметами та курсами  (новий  ДС)
Освітня галузь 
Кількість тижневих годин у класах 
Разом 
Інваріантна складова частина 
Мови і література1 
35 

Старий Державний стандарт
Новий Державний стандарт
Комунікативна лінія 
Мовлення. Усне і писемне мовлення, їх основні ознаки Джерела усної і письмової інформації 
Переказ (усний і письмовий) тексту-розповіді та опису за колективно складеним планом 
Етикетні норми спілкування: увага до співрозмовника, повага до думки іншої людини. Форми вираження ввічливості із значенням прохання, відмови, побажання, подяки, вибачення, запрошення, вітання тощо 
Усне і писемне висловлювання на вільно обрану чи задану вчителем тему про почуте, прочитане, побачене
Мовленнєва лінія
Аудіювання
Говоріння
Читання
Письмо

 Змінилась назва лінії.  Відокремлені види мовленнєвої діяльності (аудіювання,говоріння,читання,письмо), сформульовані вимоги до цих видів діяльності.
Лінгвістична лінія 
Текст, його будова
Речення.
Слово.
Будова слова. Словотвір 
Частини мови..
Звуки і букви.
Правопис.
Орфографічний словник
Мовна лінія


Змінилась назва лінії. У кожному розділі окремою вимогою винесено вміння використовувати набуті знання в мовленнєвій практиці
Лінгвоукраїнознавча лінія 
Тематичні групи слів - назв предметів і реалій матеріальної та духовної культури Українського народу 
Усталені вирази, українські народні прислів'я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки, потішки, пісні, казки, легенди тощо як відображення народного досвіду, українського характеру 
Соціокультурна лінія
Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу
Фольклорні твори великої і малої форми.
Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування
Соціальні ролі

Змінилась назва лінії. Нове - особливості національного мовленнєвого етикету і соціальні ролі
Діяльнісна лінія
Уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати (практично) 
Діяльнісна лінія 
Загально-навчальні вміння і навички, зокрема навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні і творчі, контрольно-оцінювальні

Додаються вимоги  контрольно –оцінювального характеру

Українська мова в школах з навчанням мовами національних меншин

Старий Державний стандарт
Новий Державний стандарт
Комунікативна лінія 
Мовлення.
Види мовленнєвої діяльності: аудіювання 
говоріння: 
а) розвиток діалогічного мовлення 
б) розвиток монологічного мовлення 
читання: 
а) робота над текстом 
б) ознайомлення з українською дитячою літературою 
письмо 
розвиток писемного зв'язного мовлення 
Мовленнєва лінія
Аудіювання
Говоріння
Читання
Письмо

Виділені нові розділи, стислі і чіткі вимоги до кожного.
Лінгвістична лінія 
Мовна лінія
Розділи ті самі, але прописані більш стисло,  тільки основні положення
Лінгвоукраїнознавча лінія 
Український мовленнєвий етикет 
Українські імена та прізвища. Дитячі імена. Українські клички тварин 
Українські національні ігри та іграшки, дитячі пісні, веснянки, заклички, лічилки 
Українська хата, обереги. Інтер'єр. Український національний одяг 
Звичаї та свята українського народу (свято Миколая, Різдво, Великдень) 
Визначні історичні постаті та діячі культури України 
Символи Української держави: герб, прапор, гімн. Київ - столиця України
Соціокультурна лінія
Український соціум(держава, її символіка, народи, мови)
Матеріальна та духовна культура народу, мова якого вивчається
Народні традиції

Розділи  прописані більш стисло,  тільки основні положення

 Немає  «Мови національних меншин», «Мови шкільного навчання»,(які були у старому стандарті)

З’явився розділ  «Літературне читання», в якому  прописані «Коло читання», «Навички читання», «Досвід читацької діяльності», «Літературна творча діяльність»


ОСВІТНЯ  ГАЛУЗЬ
«ЗДОРОВ’Я  І  ФІЗИЧНА  КУЛЬТУРА»



          Метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» Державного стандарту початкової освіти (в новій редакції) є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
     Завдання Державного стандарту (в новій редакції) на відміну від старого передбачають:
·       Розвиток у учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров’я;
·       Виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя, розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
·       Набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану власного здоров’я;
·       Використання у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного здоров’я та  здоров’я інших людей.
     Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.
     Змістові лінії «Здоров’я людини», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я», «Психічна і духовна складові здоров’я» в новій редакції Державного стандарту поєднані в дві змістові лінії: «Здоров’я» і «Фізична культура».
     Змістова лінія «Здоров’я» містить в собі розділи:
·       Здоров’я людини;
·       Фізична складова здоров’я;
·       Соціальна складова здоров’я;
·       Психічна та духовна складові здоров’я.
     Змістова лінія «Фізична культура» містить розділи:
·       Основи знань з фізичної культури;
·       Рухова діяльність
культура рухів з елементами гімнастики;
пересування
вправи з м’ячем
стрибки
туризм
     Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів не передбачають здачу обов’язкових нормативів і складені на основі врахування стану здоров’я кожної дитини.











ОСВІТНЯ  ГАЛУЗЬ  «ТЕХНОЛОГІЇ»


Освітня галузь «Технології» передбачає виконання таких завдань:
-        формування уявлення про світ професій і діяльність людини; шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до свідомого отримання безпечних прийомів роботи;
-        розвиток обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, вміння користуватися технічною термінологією , працювати з комп’ютером;
-        виховання готовності до вирішення побутових питань та застосування навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
     Освітня галузь «Технології» має такі змістові лінії у порівнянні зі старою редакцією Державного стандарту:
Стара редакція
Нова редакція
Напрямки трудової діяльності;
Ручні техніки обробки матеріалів;
Трудове виховання і професійна інформація
Технічна творчість
Пропедевтика інформаційної культури;

Ознайомлення з інформаційно – комунікаційними технологіями
Творча праця
Самообслуговування;

Декоративно – ужиткове мистецтво.


Базовий навчальний план передбачає на опанування учнями технологій таку кількість годин:
   1 клас – 1 год.
   2 клас – 2 год.          У 2 - 4 класах 1 година відводиться на опанування
   3 клас – 2 год.          учнями ІКТ через навчальний предмет «Інформатика»
   4 клас – 2 год.




ОСВІТНЯ  ГАЛУЗЬ  «МИСТЕЦТВО»
     Метою галузі «Мистецтво» є формування і розвиток компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.
     Освітня технологія передбачає виконання таких завдань:
-        Виховання емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва, розвиток художніх інтересів і потреб, здатності розуміти, оцінювати, інтерпретувати естетичні явища;
-        Формування системи художніх знань і вмінь;
-        Розвиток емоційно – чуттєвої сфери учнів.
     У порівнянні з попередньою редакцією Державного стандарту новий Державний стандарт галузь «Мистецтво» передбачає реалізувати через такі змістові лінії:
Стара редакція
Нова редакція
Музичне мистецтво                        
Музична лінія
Візуальне мистецтво (образотворче)
Образотворча лінія
Хореографічне мистецтво             
Мистецько - синтетична
Театральне мистецтво лінія

Екранні види мистецтва

     Базовим навчальним планом на опанування галузі передбачено таку кількість годин:
1 кл. – 2 год.
2 кл. – 2 год.
3 кл. – 2 год.
4 кл. – 2 год.
     Зміст галузі пропонується реалізовувати через вивчення окремих предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» або інтегрованого курсу «Мистецтво».


Комментариев нет:

Отправить комментарий